//Анастасія Білич про ринок органічної продукції в Україні

Анастасія Білич про ринок органічної продукції в Україні

В рамках найбільш очікуваної аграрної бізнес-події року, X Міжнародної конференції «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM), асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» та агенція UCABevent продовжують серію інтерв’ю з найцікавішими постатями українського та світового агросектору. Зміна культури споживання є чи не найбільшим викликом для сучасного агробізнесу. Своїм досвідом з цього приводу поділилась Анастасія Білич, керівник маркетингової служби Агропромислової групи «Арніка», яка є найбільшим експортером власновиробленої органічної продукції до країн ЄС та Швейцарії.

Анастасіє, Ви працюєте в агропромисловій групі «Арніка», розкажіть чим вона займається та які органічні продукти виробляє?

Компанія Арніка почала свій шлях ще у 2000 році, і здійснювала своє виробництво за допомогою традиційних методів сільського господарства. У 2015 році було прийнято рішення про перевід 2200 га земель компанії під впровадження органічних технологій. Перехід в органічне виробництво вимагає великої затрати фінансових та часових ресурсів – на це нам знадобилося 4 роки. Як результат, до 2019 року «Арніка» стала найбільшим виробником та експортером власної органічної сировини. 14 990.89 га наших органічних земель сертифіковано на усіх можливих рівнях: за міжнародним стандартом ЄС, національними стандартами різних країн та приватно-правовими стандартами. Принципи роботи нашої компанії тісно пов’язані з прозорістю та максимальним входженням на ринок. Наприклад, Швейцарія є преміальним ринком для нашої компанії, тому ми з повним розумінням ставимося до вимог, які висуває наш клієнт та виконуємо їх. У даному випадку це додаткова сертифікація BioSuisse. Ми розуміємо, що витрати на здобуття такого сертифікату є нашою інвестицією у розвиток ринку.

Наскільки складно сертифікувати компанію на органічність?

Загалом є три види стандартів: міжнародні, національні та приватно-правові. Вони є унікальними, оскільки розробляються в межах кожної окремої країни, для того щоб преміально виходити на  вужчий ринок. Це доволі кропіткий процес, який зазвичай займає три роки. Необхідно  розуміти, що для отримання сертифікації повинен пройти певний час, щоб землі набули  статусу органічних. Після цього підприємство перевірятиметься на спосіб вирощування культур, стан ґрунтів, мінеральні добрива та використання засобів захисту рослин, які заборонені органічною технологією. Також інспектуватимуть поля та посівний матеріал, який має бути не протруєним, без ГМО. Окрему увагу  приділять стану складів та техніки.

Чи дає знак якості стовідсоткову гарантію того, що промаркований органічний продукт справді є таким? Як відрізнити справжній органічний продукт?

Слушне запитання, оскільки я часто чую: «Чи можна довіряти цьому значку?». Звичайно спеціальне маркування на продуктах просто так не з’являється. Усі українські продукти з позиціонуванням «еко», які ви зустрічаєте на полицях наших супермаркетів, повинні мати «Євролисток». Така позначка дає всю необхідну інформацію про виробника, країну  походження  та метод виробництва продукту, а також сертифікацію та сертифікуючий орган. З 2 серпня 2019 року набрав чинності Закон України № 2496 «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції», який зможе убезпечити добросовісних виробників органічного продукції від тих, хто безпідставно додає у назви своїх товарів приставки «еко» та «біо». Не менш важливою є співпраця між виробниками та роздрібною торгівлею, адже і на супермаркетах лежить відповідальність за продукцію, яка представлена на їх полицях.

Чи мають право не сертифіковані виробники використовувати слова: «еко» , «біо» та «органік»?

Ставити на полицю свій продукт і говорити про його органічність мають право тільки ті виробники, які отримали відповідний сертифікат.  Якщо пройтися нашими  супермаркетами , то можна знайти багато товарів, як: біо-хліб, еко-чіпси, органічні соки, однак, при цьому вони не мають відповідного маркування та сертифікату, який би підтверджував цей факт. Вплинути та виправити ситуацію, що склалася, зможе Закон «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції», який передбачає цілу низку заходів: прийняття нормативно-правових актів, розробка реєстрів виробників та постачальників насіння. Таким чином врегульовуватимуться випадки недобросовісного використання приставок «еко», «біо» та усіх спільнокореневих та похідних від них слів. Несанкціонований продаж псевдо «органічної» продукції передбачає накладання адміністративного стягнення від п’яти до восьми мінімальних заробітних плат. Особисто я очікую, що даний закон виведе з ринку органіки недобросовісних виробників, які вирішили хайпанути на сучасних світових трендах. Це принциповий момент, оскільки багато виробників подолали довгий шлях: витратили багато часу та коштів, пройшли безліч планових та позапланових аудитів від сертифікаційних компаній, і врешті побудували репутацію на світовому органічному ринку.

Чому українські виробники органічної продукції більше експортують, аніж збувають всередині країни? На це впливає платоспроможність людей, чи якісь інші фактори?

Більшість таких підприємств в Україні є експортно-орієнтованими, «Арніка» не стала виключенням. Вся наша продукція, вирощена на 14 990.89 га землі, відправляється на експорт через те, що ринки Західної Європи та Північної Америки здатні споживати цей продукт у розрізі ціни та якості, розуміння та свідомого ставлення до споживання. Станом на 2017 рік в Україні налічувалося всього 289 тис га органічних земель – це 304 органічних виробників. Для порівняння, в Африці під органічне виробництво припадає 2 млн га земель. Якщо говорити про споживання, то середньостатистично на одного українця припадає менше 1 євро органічного продукту. Водночас, в Німеччині на душу населення припадає до 122 євро, а в Швейцарії до 300 євро. Найбільш обізнаними в органічній продукції та платоспроможними є країни Скандинавії. Незважаючи на усе це, Україна є одним із найбільших постачальників органічної сировини в ЄС. За даними 2017 року, загальна оцінка світового органічного ринку складає 97 млрд доларів, з них 40 млрд належить США,  а 34 млрд – ЄС. На мою думку, на популярність органічної продукції в Україні впливає низька платоспроможність. Наприклад, проживаючи в Києві можна дозволити собі харчуватися виключно вегетаріанськими або органічними продуктами. Проте жителі районних центрів та маленьких містечок не мають доступу до такої продукції – це ще один виклик для нас. В той же час, люди повинні усвідомлювати переваги органічної продукції, її корисність та безпечність для здоров’я. Якщо говорити про молочну органічну продукцію, то вона дорожча на 20-30% від звичайної, яка представлена на більшості прилавків. Багато родин не можуть собі дозволити такий продукт, в той час як інша частина людей без проблем його купує, але не з усвідомлення його користі, а через те, що це сьогодні в тренді. З цього випливає ще одна проблема - низька обізнаність населення щодо переваг органічної продукції.

В Європейських країнах державні організації, такі як дитячі садки та школи закупляють органічні продукти. Чому в Україні ситуація цілком протилежна?

Справа в тім, що в ЄС підтримують виробників органічного виробництва, а особливо тих, хто знаходиться на перехідній стадії. Це найскладніший етап для виробника, оскільки такий перехід займає 2 роки, а продукцію, яка уже виготовляється за органічними стандартами, продовжують продавати за старими цінами, допоки підприємство не сертифікується. Державна підтримка проявляється у субсидіюванні гектарів земель. Cамі держави заохочують перехід виробників на органічні технології. Нещодавно я відвідувала конгрес органічних виробників, де мій польський колега поділився досвідом його країни у просуванні та залученні населення до споживання органічної продукції. В першу чергу, більшість їхніх сил йде саме на роботу зі школярами, а не дорослим населенням. Така стратегія обґрунтовується тим, що діти більш вимогливо ставляться до етики споживання та збереження навколишнього середовища. Взагалі світ дуже динамічний, потрібно орієнтуватися на молоде покоління, оскільки велика частина з них приїжджає з-за кордону, де вони вже встигли призвичаїтися до дієтичних та органічних продуктів. Відповідно, ці люди шукатимуть вже звичні їм  товари на полицях українських супермаркетів.

Чому Ви йдете на LFM?

Я йду на LFM, бо мене зачепила тема панельної дискусії «Зміна культури споживання. Виклики для агробізнесу». Компанія «Арніка» функціонує в органічному секторі, тому своєю діяльністю ми кинули виклик сфері споживання. У наших планах реалізація низки соціальних проектів, які прививатимуть населенню нові звички у харчуванні, змінюватимуть споживацьку поведінку. Одна із причин чому я відвідую такі заходи – це можливість обміну ідеями з колегами, і на цьому підґрунті  створювати нові харчові інновації та задавати нові тренди у споживанні.


Дізнатися більше про зміну культури споживання та почути інші експертні думки від авторитетних спікерів з цього приводу ви зможете на X Міжнародній конференції «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM), яка відбудеться 18 вересня 2019 року. За більш детальною інформацією про умови участі, звертайтесь за телефоном:  044 298 00 91 та/або електронною поштою lfm@ucab.ua

Від | 2019-09-17T13:51:23+03:00 Вересень 5th, 2019|Uncategorized|0 Comments

About the Author:

Залиште коментар