//На яке покоління – Х або Z – на агроринку роблять ставку?

На яке покоління – Х або Z – на агроринку роблять ставку?

Сільське господарство, як і інші галузі економіки, вже пару років знаходиться на кадровому стику декількох поколінь. З одного боку, досвід і роки практики – безперечний аргумент. З іншого – гнучкий розум і свіжий погляд – також перевага. Як збалансувати інтереси, і хто ефективніше зможе вивести компанію на новий інноваційний рівень?

Про це поговорили з генеральним директором агрохолдингу HarvEast Дмитром Скорняковим та гендиректором ІМК, президентом асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Алексом Ліссітсою.

Як ефективно збалансувати покоління Х і Z в одному колективі, наскільки це важливо?

Дмитро Скорняков: У нас це поки не дуже добре виходить. Справа в тому, що топ-менеджмент агрохолдингу звик до чіткості, структурованості і прозорості в роботі. А покоління Z в більшості своїй так не працює, вони вимагають індивідуального підходу, більше цінують соціальні речі. Думаю, з часом ми обов'язково подружимося.

Алекс Ліссітса: Ми досить багато працюємо з молодими кадрами. Щороку більше 60 чоловік у віці 20-22 років йдуть до нас на практику, деякі з них залишаються на постійну роботу. Згоден, що комбінувати покоління досить складно, особливо в регіонах. І якщо в центральному офісі комбінація хороша, то в селах покоління Z не затримується, відпрацьовуючи сезон, прагнуть повернутися в місто.

Багато уваги я приділяю молоді, витрачаю на це масу особистого часу. Це моя ініціатива, я намагаюся з ними комунікувати в соціальних мережах, виходити на пробіжки, сніданки і т.п. Таким чином показую їх потреби й індивідуальність. Це дуже складна процедура.

Дмитро Скорняков: До нас теж приходить дуже багато молодих людей, але вони адаптуються не так, як інші. Хоча регіональний чинник тут відіграє ключову роль. Наприклад, в столиці покоління Z більш просунуте. А ось в областях покоління Z не набагато відрізняються від покоління Х, тому адаптація там відбувається легше. Але це не зовсім те покоління Z, про яке ми говоримо.

Алекс, в ІМК багато молодих управлінців, чи немає у них емоційної нестабільності?

Алекс Ліссітса: У нас багато керівників різних рівнів у віці 22-24 років. Особливих проблем немає. До них потрібний індивідуальний підхід. Кар'єрний ріст не є для них в пріорітеті. Сучасна молодь впевнена в собі, тому не переймається тим, що буде через 10 років, їх цікавлять зовсім інші проблеми. Оскільки з року в рік агро стає все більш автоматизованим, важливо залучати молодих фахівців, які цілком усвідомлюють важливість технічного прогресу.

Дмитро Скорняков: 30-річні теж поки справляються (посміхається).

Алекс Ліссітса: У цієї генерації є свої особливості, які впливають на діяльність компанії.

Це які, уточніть?

Алекс Ліссітса: Це і крадіжки, і подвійні стандарти.

Чи на хвилі інновацій Ваші співробітники?

Дмитро Скорняков: Покоління Х це ті, кому зараз 30-45 років. Вони не на хвилі, вони придумують ці інновації. Всі, хто змінили світ це якраз представники покоління Х. Говорити, що покоління Z увірвалося і щось винайшло, поки що рано.

Алекс Ліссітса: Спостерігаючи за молодими людьми, ми можемо зрозуміти, які зміни нас чекають в найближчі 10-20 років. У Європі з'явився рух Fridays for future, де школярі йдуть з уроків для того, щоб звернути увагу на проблему зміни клімату. У Німеччині це має серйозну політичну основу. Завдяки такій активності школярів канцлер Ангела Меркель збирається переглянути екологічну доктрину, що вплине на всі галузі економіки, в т.ч. і сільське господарство. Зараз розглядається документ про те, щоб додатково підвищити податки на виробництво м'яса і таким чином стимулювати скорочення його споживання.

Важливо розуміти споживчі уподобання мілленіалів це дасть змогу інвестувати у перспективні проекти. Потрібно враховувати думку молоді, адже у найближчому майбутньому саме вони визначатимуть тренди у виробництві.

Дмитро Скорняков: Згоден. Стартап Beyond Meat вже коштує мільярди доларів, а собівартість виробництва нижче, ніж м'яса. Хоча в ресторані бургер коштує дорожче, ніж м'ясо. Так, за цим майбутнє.

Однак до будь-якої інновації особисто я ставлюся дуже обережно. Наприклад, ніколи не закуповую нові моделі техніки у свою компанію, оскільки при вході на ринок їхню ефективність та надійність безпідставно переоцінюють. З молоддю теж саме.

Безперечно розуміння тенденцій є важлим, однак варто пам'ятати, що їм притаманні зміни. Тренд до скорочення споживання м'яса не означає, що потрібно згортати виробництво. Якщо тенденція існує більше 2-3 років, тоді є сенс розглядати скорочення виробництва. Йти в авангард не вважаю правильним.

Чи вважаєте ви, що інновації у нас це ніщо інше, ніж адаптація зарубіжних практик?

Алекс Ліссітса: Для того, щоб інновації прижилися в країні необхідні такі 3 складові:

1.Правильна інноваційна й економічна політика, яка буде стимулювати розробки.

2. Наявність освітньої та наукової бази, де будуть генеруватимуться нові ідеї.

3. Реалізація інновацій для подальшої імплементації.

Дмитро Скорняков: Фінансування є важливим аспектом, оскільки ідеї, які прийшли до нас із Силіконової долини не були б успішними без фінансової підтримки.

Алекс Ліссітса: У додаток до цього, проблемним питанням є маркетинг. У нас є труднощі із продажем власних ідей, ми взагалі цим не займаємося. Наша держава не стимулює розвиток інновацій: освіта знаходиться на низькому рівні, а наука не працює де-факто. Усе найкраще агросектор акумулює за кордоном. Українському агросектору простіше копіювати чужі ідеї, аніж генерувати власні.

Дмитро Скорняков: Не бачу в цьому нічого страшного. Якби ми жили в США і мали загрозу з боку Китаю, ось тоді було б необхідно думати, як рости за рахунок супер інновацій. Але ми живемо в Україні, яка з точки зору інновацій навіть не в топ-3 в Європі. Наразі ми знаходимося на етапі, коли важливо просто скопіювати і впровадити всі ті інновації, які вже є на ринку. Хоча не можу не відзначити, що з багатьох напрямків ми передові, наприклад, в банківській системі. Деякі наші банки набагато кращі європейських за якістю, рівнем сервісу та іншими критеріями.

Масові розробки можна впроваджувати або завдяки державі, або багатим меценатам. Це повинні бути збори інноваційних компаній та ідей в одному місці, як зробили в Unit city наша міні Силіконова долина.

Алекс Ліссітса: Негативні настрої в українському суспільстві позначаються і на бізнесі. Якщо в однієї людини виникає ідея, вона починає розповідати про це друзям і партнерам. 95% з них скажуть, що ця ідея погана. У США сказали б йди і роби, круто. Несхвалення нововведень та інноваційних підходів в суспільстві блокує розвиток технологій.

Дмитро Скорняков: Наші люди завжди скаржаться на погані дороги, високі податки та відсутність ринку землі. Як тільки приходить той, хто готовий робити зміни, народ протестує. Українці хочуть змін, але бояться їх.

Литовці теж завжди скаржилися: при Союзі було погано, при ЄС погано, при цьому за 20 років вони перетворилися на повноцінну європейську країну.

Алекс Ліссітса: Тому що у них була мета побудувати ліберальну ринкову економіку з рухом в ЄС. Вони це чітко визначили, взяли законодавство Євросоюзу і просто скопіювали. Насправді, все просто і зрозуміло.

Ми ж хочемо вступити в Євросоюз, при цьому нічого особливо не змінюючи. Тобто, ми хочемо, щоб якість продуктів харчування було як в ЄС, але досі вже 8 років продовжуємо дозволяти забій тварин в господарствах, тому що це національна традиція.

Барселона до 90-х років була звичайним рибальським селом. Волею долі виявилося, що один з колишніх глав олімпійського комітету Хуан Антоніо Самаранч був родом звідти. Він притягнув до Барселони Олімпійські ігри. За цей час місцеві жителі швидко привели місто в порядок. У підсумку, Барселона входить в топ-5 найбільш відвідуваних міст Європи. Вони скористалися шансом. У нас кожен шанс проходить повз.

На що варто звертати увагу молодим людям, щоб бути затребуваним на ринку праці? Якщо освіта у нас не дуже, то, може, самоосвіта?

Дмитро Скорняков: Я б скоротив кількість університетів в 3 рази, практично скасував би будь-яку безкоштовну освіту. Залишив на бюджеті тільки кілька дійсно талановитих студентів. Це вже досить дієздатний вік, нехай самостійно заробляють.

Посилити конкурс на бюджет?

Дмитро Скорняков: Навчання за бюджетні кошти може бути доступним, наприклад, переможцям олімпіад, тобто найрозумнішим і талановитим. Вважаю, що бюджетних місць повинно бути 2-3 на курсі.

Чому відбувається девальвація української освіти? Тому що вузів багато, але можна по пальцях перерахувати університети, які чогось варті. Їх повинно бути менше і вони повинні бути якісніші.

Про самоосвіту є система освіти, а є люди поза системою. Їм особливих рекомендацій давати не потрібно. Є багато людей без вищої освіти, які заробили мільярди, при цьому вони знайшли, як отримати знання.

Основне це прозорість мислення. Якщо щось трапилося не так, варто  подумати, чому ти потрапив у таку ситуацію та проаналізувати свої помилки. Якщо не зізнаєшся собі, то не зробиш висновки. Якщо не зробиш висновки наступного разу повториш помилку.

Алекс Ліссітса: В Україні проблеми з технічними спеціальностями. Питання в тому, чи готові люди працювати в сільській місцевості.

Якщо фахівець хоче працювати в сільському господарстві, при цьому постійно знаходиться в Києві, то нам не по дорозі. Ідеш в агро, будь готовий їхати в село і там працювати. Найближчим часом в сільській місцевості зарплати будуть вищими, ніж в містах, тому що фахівців мало, а потреба в них зростає. Крім того, фахівці повинні бути мультизадачні,  вузька спеціалізація вже не буде працювати.

Моя порада дійсно займатися самоосвітою, але в тому аспекті, що агросектор широкий і потрібно знати дуже багато речей.


Джерело: https://agroportal.ua/publishing/agrarnye-dialogi/na-kakoe-pokolenie-kh-ili-z-na-agrorynke-delayut-stavku/

18 вересня в TERMINAL Z під час Х Міжнародної конференції «Ефективне управління агрокомпаніями» Алекс Ліссітса, Дмитро Скорняков і Дмитро Огньов будуть по одну сторону в «Agri Generation Battle: X vs Z». По інший бік захищатимуть свої переконання студенти аграрних вузів: Михайло Сербін, Віолетта Індік і Дарія Єфанова. А за кого віддасте свій голос Ви? Поспішайте зареєструватися на найочікуванішу аграрну подію року? Реєстрація: https://lfm.com.ua/#tickets

Від | 2019-09-11T13:12:42+03:00 Вересень 10th, 2019|Uncategorized|0 Comments

About the Author:

Залиште коментар